поріг

-ро́га, ч.

1) Дерев'яний брус, закріплений на підлозі під дверима; нижня частина одвірка. || Місце біля дверей у хаті або за дверима (знадвору звичайно вимощене цеглою, камінням тощо). || з означ., перен. Рідна домівка, оселя.

2) чого, перен. Початок, переддень чого-небудь. || Крайня межа чого-небудь. || Поворотна точка, за якою розвиток іде в іншому напрямку.

••

Порі́г відчуття́ фізіол. — сила подразника, яка, діючи на конкретні рецептори, викликає мінімальне відчуття.

Порі́г подра́знення — сила подразника, здатна викликати мінімальну реакцію живих клітин, тканин та цілих організмів.

Порі́г чутли́вості спец. — найменше значення вимірюваної величини, яка може бути виявлена засобом вимірювань.

Порі́г шкідли́вої ді́ї — мінімальна концентрація (доза) речовини у зовнішньому середовищі, під впливом якої в організмі з'являються зміни, що виходять за межі фізіологічних пристосувальних реакцій.

3) Кам'янисте поперечне підвищення дна, що порушує спокійну течію річки.

4) спец. Найменша величина, кількість чого-небудь або мінімальна сила, що вможливлює вияв певної ознаки або якості.

••

[Абсолю́тний] порі́г відчуття́ — мінімальна сила подразнення, що викликає ледве помітне відчуття.

Порі́г чу́тності — найменша сила звуку певної частоти, яку здатне сприймати вухо людини.